null


null


Скільки ви (гравці) отримуєте за гру?
Всього відповідей: 32

Головна » 2013 » Серпень » 20 » Лише крок на шляху… «Газовик» - «Карпати» Коломия – 1:0.
17:39
Лише крок на шляху… «Газовик» - «Карпати» Коломия – 1:0.
Старт другої частини змагань ознаменувався для господарів одразу потрійним побаченням з долинянами (дві кубкові та одна чемпіонатівська гра) помежи якими вмістилося чине найважливіше випробування усього поточного сезону. Говорити про те, який інтерес викликав поєдинок, мабуть, зайве: прогнозів напередодні, як завжди, не бракувало, думки стосовно підсумку – розділилися, а статистика…
Ця вперта річ (яку ще іноді називають одним із різновидів брехні) всіх готувала до того, що голепаду цього дня очікувати не варто. Справа в тому, що в п’яти попередніх побаченнях супротивники лише одного разу спромоглися забити більше одного м’яча – наприкінці минулого чемпіонату, коли було зафіксовано результативну мирову угоду – 2:2. Три інші протистояння, що сталися у Коломиї, неодмінно вимірювалися перевагою господарів в один м’яч – усі по 1:0. Не вразили суперники результативністю й у іграх після літнього перепочинку. Напруга протистояння відчувалася задовго до виходу команд на майданчик. Вона наче зависла над стадіоном того дня і була настільки густою, що хоч край її ножем. Не зменшив її і підсумок протистояння юнацьких складів, де впевнено тріумфували богородчанці, цим самим зміцнивши свої лідерські позиції.
У порівнянні із матчами тижневої давнини, що стали для обидвох сторін переможними, наставники, природно, не налаштовані були експериментувати зі складами: Василь Блясецький випустив ту ж стартову одинадцяту, що й проти тлумачан, а Олександр Микуляк обмежився однією зміною – Руснака змінив Мельничук.
Господарі одразу взялися до справи і вже на другому оберті секундної стрілки Р. Барчук ледь не переправив м’яча до сітки коломийських воріт. За хвилину чергова атака газовиків – і цього разу круглий оминає ціль, розминувшись зі стійкою у кількох сантиметрах. Забігаючи наперед, слід зазначити, що у такому руслі й пройшов весь матч: господарі масовано атакували упродовж всього ігрового часу, а карпатівці намагалися організувати контргру. При цьому команди діяли обачно, уникаючи зайвого ризику та помилок, які могли стати фатальними. Та попри все гра вийшла видовищною, гра дивилася і була цікавою, звичного нарікання на дії арбітра О. Музики вистачало в обидвох таборах, але надто серйозних прорахунків той не допускав. Тренерському штабу газовиків, здавалося, що в середині тайму після порушення на активному Р. Барчуку, можна було ставити штрафний, втім суддя вирішив інакше, були схожі зачіпки і у коломийської лавки та це і не дивно – емоційна гра не була бідною на моменти. Перевага богородчанці тут була тотальною. Голкіпер коломиян працював на повну, щоразу справляючись із загрозами, що виникали після пострілів Боришкевича, Р. Барчука, Маковійчука… Згодом за справу взялися й оборонці, які намагалися вразити ціль з дальньої та середньої дистанції, господарям не щастило, десь не вистачало холоднокровності, розважливості, а іноді й фарту.
Гості попри нечисленні набіги на володіння Макогона не створювали для того над завдань і за увесь перший тайм вартим уваги був лише удар зі штрафного Кавінського. Але майстерно підкручений м’яч, розминувся з «дев’яткою» богородчанський воріт. Сталося це під завісу першої сорокап’ятихвилинки, перед самим свистком на перерву.
Після перерви градус протистояння не зменшився, а гра й надалі проходила за звичним сценарієм. На 56-й хвилині Боришкевич приклався до м’яча і Кисилиці пощастило відвести загрозу. Та вже за 10 хвилин коломийський страж воріт, який безперечно був цього вечора найкращим у їхніх лавах, зарадити непоправному не зміг. Гол народився на лівій бровці. Саме звідти Р. Стоцький, який нещодавно саме вийшов на заміну, подав м’яча на ворота суперників, а у звичній боротьбі-штовханині вправнішим виявився Р. Барчук – 1:0.
Гра неначе заспокоїлася, проте богородчанці обертів не скинули і мали шанси забивати, причому не один раз. Кисилиця продовжував творити дива, рятуючи і ворота і репутацію одноклубників, які, коли бути відвертими, не вразили, за грою виявилися непереконливими, та й узагалі виглядали якось важкувато. Прокинулися вони вже звично ближче до завершення зустрічі, але то була не масована атакувальна активність, а радше поодинокі потуги: то Родевич намагався відзначити свій день народження забитим м’ячем (не влучив), то з ударом Веприка впорався Макогон.
Цікава гра промайнула як одна мить. Газовики здобули першу перемогу над опонентом у очних протистояннях з 2011 року, але таку конче необхідну, наздогнали основного переслідувача у таблиці за очками і «зробили важливий крок до здійснення мети». Саме так було сказано інформатором на стадіоні у слові-привітанні до команди та уболівальників «Газовика». Зі смаком, але обережно, щоб бува не наврочити. Може це і правильно, бо для одних ще нічого суттєвого не здобуто, а для інших – не втрачено.
Олександр Микуляк, тренер «Газовика»
- Бажання, налаштування команд було помітне. Таким і повинен бути двобій лідерів. Переконаний гра виправдала сподівання, як в цілому, так і нашої команди зокрема. Мене задовольнив зміст нашої гри, домінування, достатній об’єм роботи, що було виконано, але маю зауваження до реалізації моментів. Але заради справедливості зазначу, що воротар супротивників зіграв гідно, практично бездоганно.
- У останніх матчах Ваша команда мало забиває. В чіп причина?
- Найголовніше, що ми створюємо достатньо моментів. Та і суперники у нас були непрості. Може це йде від тренувань, де ставимося до нагод без належної уваги і концентрації. Мабуть це передається і на ігри. Але може з часом нас прорве.
- В перерві, між тим, «Газовик» забивав багато та й грав частенько…
- Доволі плідно ми попрацювали ще взимку на зборах. Тепер перед стартом залишалося тільки підтримати напрацьоване. Спарингів, не вважаю, що було забагато. Все ж, як на мене, краще бігати з м’ячем, аніж без нього нанизувати кола стежками чи біговими доріжками. Як засвідчують ігри команда знаходиться в непоганому фізичному стані.
- Проти долинян грати не набридло?
- Навпаки. Достойний суперник. І перед поєдинком з коломиянами «Нафтовик» був для нас гідним опонентом. У матчі чемпіонату нам десь поталанило, а у кубковому двобої, за переваги не змогли матеріалізувати свої нагоди.
- Чому у недільній зустрічі в основі вийшов не Руснак?
- Він виконав великий обсяг роботи у Долині. Проти коломиян потрібно було пришвидшити гру, тому вдалися до змін. Зате Роман вдало вийшов з лавки, діяв корисно.
- Що наразі найбільше непокоїть?
- Травми. Наш лазарет ніяк не спорожніє. Травмований я, недолікований на матч вийшов Вікарюк, вистачає ушкоджень і у інших футболістів.
- Як з урахуванням результату звітного матчу зміниться турнірна інтрига?
- Не думаю, що дуже вже суттєво. Попереду чимала дистанція: не все ще здобуто, як і не все ще втрачено. Не зазнає змін і коло претендентів. «Газовику» головне не втрачати на цьому шляху.

Ігор Костюк, Фото Петра Белея
Переглядів: 337 | Додав: match | Теги: Микуляк, Богородчани. Паранюк, Барчук | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Чи граєте ви у двох командах одночасно?
Всього відповідей: 19

© МАТЧ 2010-2012. Використання матеріалів газети "МАТЧ" без посилання на джерело заборонено.

Адреса редакції:
76000, м. Івано-Франківськ,
e-mail: match.rv@gmail.com
тел. 0342 735-075.