В цілому гра виправдала очікування і сподівання – вийшла видовищною, щедрою на атаки, моменти, дарма, що не надто результативною. Господарі розпочали без розвідки: Шайбан перевірив воротаря суперників, але той з ударом впорався. Відповідь «Вихора» не забарилася Мухтаров зі штрафного неподалік воріт розрядив свою гармату в стінку і м’яч пішов на кутовий. Горбатий подав, але «соколи» відвели небезпеку. Поволі перевага господарів ставала все помітнішою – м’яч після штрафного пролітає над хрестовиною, кроси з флангів чи подачі кутових стають все не безпечнішими, створюють напругу у захисник редутах ямничан. Чергова подача від кута поля нарешті призводить до голу. Шайбан прицільно навішує, а Підвисоцький відкриває рахунок. Гості не знітилися. Двоходівку Мухтаров-Бибик завадив завершити Федишин, фланговий прорив Дем’яника, який таїв небезпеку оборонці Павлівки заблокували. Слідом Крижанівський у протиборстві з Бибиком в останню мить вибив м’яча на кутовий. «Сокіл» у боргу не залишився. Шайбан вкотре перевірив Антонця. Найреальнішу нагоду подвоїти перевагу до перерви господарі втратили за 5 хвилин до відпочинку. Чергова націлена флангова подача і удар у проти хід голкіперу гостей Іваночка, здавалося, стане результативним, але м’яч оминув «рамку». У другій сорокап’ятихвилинці команди наче помінялися ролями. Тепер вже ямничани володіли перевагою, створювали слушні нагоди, але втілити їх у гол щоразу заважав голкіпер Федишин. Як він зреагував на неймовірної сили і точності удар зі штрафного Мухтарова на 56-й хвилині залишалося дивуватися. З добиванням у ямничан також не склалося. Здавалося ще трохи і гості дотиснуть опонента. Неабияк їх у другому таймі підтримували вболівальники. Мовчання місцевих тифозі у відповідь відверто вразило. Знамените «Вперед, Павельче!» вперше залунало в заключну п’ятихвилинку, коли воротар «Вихора» Антонець двічі впродовж однієї атаки врятував команду, відбиваючи м’яча і ногою і рукою. Кінцівка поєдинку пройшла у впертих намаганнях ямничан вирівняти рахунок, а футболісти «Сокола» догравали матч, як мовиться, «по результату». Попри все, це був саме той випадок, коли на похвалу після фінального свистка однаково заслуговували і переможці, і переможені. Ігор Костюк. Фото Петра Белея
