|
У кожного із поколінь вболівальників різні команди-мрії, свої симпатії,
кумири, власні, почасти теплі спогади про той футбол, про минуле,
власне, про пору молодості. І нехай вони багато в чому ностальгічні, але
це саме те минуле, яке вчить, без якого не може бути майбутнього, те на
якому повинне вчитися сьогоднішнє наше футбольне покоління. Для мене
особисто це, безумовно, мої ровесники – гравці «Прикарпаття» зразка
кінця 1980-х – середини 1990-х років – воістину «зіркові» команди, кожен
із виконавців яких без перебільшення був Майстром. Час пливе
невблаганно швидко, наче і непомітно, залишаючи у серцях шанувальників
пройдені рубежі, події і пам’ять… Тогочасні футболісти - справжні герої
тих днів якось непомітно, але звично, самі вже давненько тренують,
стрімко сивіють, додають у солідності… і вазі, відзначають ювілеї… 14
жовтня виповнюється 50 років одному із когорти тих легендарних при
карпатців Ігореві Мельничуку. В подібне не одразу повіриш, не збагнеш,
але… То ж кращого приводу побачитися, погомоніти про футбол чи просто
«за життя» годі було шукати. Особисто знаю Васильовича віддавна.
Симпатизував йому ще за часів активних виступів, та з кожним разом все
більше пронизався повагою до нього, коли він повісив бутси на цвях. І не
тільки через те, що нині він вміло проявляє себе як неординарний
футбольний наставник. Найголовніше – за його людські якості. Бо у житті
він простий, доступний та легкий у спілкуванні і водночас такий же
надійний, яким був колись у грі, ладен ледь не щомиті прийти на
допомогу, поділившись останнім. При цьому він залишався незламним,
твердим, як був колись у єдиноборствах на полі, зоставшись
безкомпромісним у судженнях і вчинках нерідко на шкоду собі самому. Але
він на це не зважає, не вважає це за власні недоліки, а радше навпаки.
Чи не за всі оці чесноти й цінують його рідні, близькі та справжні
друзі? Нам неодноразово доводиться зустрічатися в різних ситуаціях,
частенько випадало спілкуватися серйозно і не надто, під диктофон і без,
навіть сперечатися у тому числі гортаючи у пам’яті славні футбольні
сторінки минулого мого друга-тезки. Тож сьогодні пропонуємо читачам
вибрані фрагменти отих споминів, записаних у вигляді діалогу.
|