З поміж числа цьогорічних деб’ютантів вистачає цікавих учасників, команд неординарних, сильних, колективів з багатою, славною футбольною історією. Причому тих із них, які повернулися до орбіти обласних змагань після років забуття.
Братковецька футбольна дружина одна із них. Нехай в подібне важко повірити одразу нинішньому молодому поколінню уболівальників на сьогоднішній день «Колос» має за плечима понад 25 років «обласного футбольного стажу». Нині сільська команда у статусі деб’ютанта, бо востаннє виступала в турнірі подібного рівня два десятиліття тому.
Якраз через це «Матч» вирішив пильніше придивитися до виступів колективу у поточному сезоні. І підмітив наступне: новий-старий новачок розпочав свою ходу турнірними стежками прогнозовано -часом боязко і невпевнено, а десь сміливо і зухвало, підносячи сюрпризи. Чого лише варта кубкова звитяга «Колоса» в Отинії! Але в основному колектив справив приємне враження жагою до боротьби, грою. Не так вже і важливо, що вдалі ігри чергувалися з не надто успішними. Та відвертих провалів вдалося уникнути.
У такий спосіб - методом проб і помилок - сільська команда вчергове торує собі шлях до обласних футбольних вершин, до визнання.
Про це спілкуємося з віце-президентом футбольного клубу «Колос» Братківці Романом Татуміраком.
- Романе Івановичу, змагальний марафон турніру якось непомітно перетнув екватор. Якими будуть ваші проміжні висновки щодо виступу команди?
- Колектив направду змінився досить швидко, наче переродився. Безперечно до цього спонукали самі нові змагання, інші вимоги. Зауважте, скільки б ми до цього не говорили про високий в цілому рівень змагань у Тисменицькому районі (а це дійсно так), як про турнір, який буцім-то не поступається ні в чому рівню обласних колективів у другій лізі, то це буде ніщо інше, як лукавство, чи звичайнісіньке видавання бажаного за дійсне. Турнір обласних команд значно кращий: за організацією, за порядком, за судівством, за грою команд, чи майстерністю виконавців.
- Очікування від турніру в повній мірі виправдали ваші сподівання?
- Попри належну підготовку та налаштування реалії направду виявилися дещо іншими. Склалося враження, що попервах наші хлопці десь розгубилися. Перший поєдинок удома проти поберезьців дався непросто. Команда, яку наче добре знали раніше, у цій лізі виявилася достойним опонентом. Тому і недорахувалися очок вже зі старту (1:1).
- Як проявляють себе футболісти «Колоса» у поєдинках нового рівня?
- Після розгромної поразки у Болехові (7:0) тренеру команди Тарасові Кузику та керівникам клубу вдалося повернути гравцям віру у себе.
Та і хлопці, схоже, кожен для себе зробили певні висновки.Справа в тому, що склад «Колоса» - це виключно місцеві виконавці, які прагнуть заявити про себе,хочуть грати у футбол, навчитися робити це правильно. Тому подібні осічки, а ще у новому турнірі, звична справа. Ставка на власні кадри для нас була є і залишається пріоритетною. В цьому, як на мене, сила нашої команди, бренд братковецького футболу.
- Невже не було спокуси запросити кількох майстерніших виконавців зі сторони?
- Ну чому ж, такі кроки були зроблені, але ті футболісти не виправдали наших сподівань і ми вже з ними розлучилися. Даватимемо шанс нашим хлопцям, нехай доказують.
- То ж питання запрошення до лав «Колоса» інших гравців на сьогодні остаточно закрите?
- У період літньої паузи ми переглядали кількох виконавців, але вирішили зупинити свій вибір лише на Назарові Соколовському. Вважаємо що на сьогодні цього буде достатньо.
- Як охарактеризуєте зіграні командою матчі, суперників, перебіг турніру?
- Наші поєдинки засвідчили, що суперники легко очок не віддають. Попри все у нашій північній зоні хороший підбір команд і немає аутсайдерів і прохідних матчів. Тому не має жодного значення в рідних стінах ти граєш чи на виїзді, проти болехівських «Карпат» чи «Лімниці». Найголовніше що на цьому рівні суперники використовують чи не найменші огріхи і помилки.
В цілому наша команда має достойний вигляд на тлі решти опонентів. Десь ми незаплановано втратили, як приміром вдома з «Дністром» та «Енергією» (1:1), десь здобули, як от у Перегінському (4:1) чи Побережжі (2:1), десь просто таки не поталанило, як у Ямниці, коли могли розраховувати на нічию, але поступилися (0:2). Однак із всіх наших суперників найперше вирізняю болехівців. Хороша, сильна команда.
- Що ще різниться на районному і обласному рівнях?
- Відмінностей дійсно багато. Але мене подивувало і потішило відношення до рідної команди братковецького уболівальника. Нашого глядача неабияк зацікавив новий рівень змагань, нові суперники. Відрадно, що у цій атмосфері підтримка команди стала кращою. На домашніх поєдинках на стадіоні ім.Івана Краснецького щоразу збираємо 300-400 глядачів. І відчуваємо цю підтримку безпосередньо. Впевнений, без нашого уболівальника «Колос» не досяг би у турнірному плані того, що має зараз. Окрім того наш глядач щоматчу підтримує команду гривнею. Але особливо цінною ця підтримка є на виїзді. Нехай там вона не така вже і чисельна - як правило, з командою вирушає сотня найвідданіших, але уболівання за нас є вельми доречним.
- Романе Івановичу, відомо, що до числа ваших основних обов’язків у системі ФК входять питання організації матчів, інфраструктури, вирішення різноманітних господарських функцій. Якщо можна поговоримо трохи про ці важливі напрямки діяльності.
- Ми і до цього мали у Братківцях добре розвинену футбольну інфраструктуру. Старт на обласному рівні пришвидшив цю розбудову, дав поштовх її оновленню. Найперше розпочали з головного - з футбольного поля. Ми приділили його якості чи не найбільше уваги і сьогодні трав’яний покрив милує око. Наша і без того нова роздягальня, яку урочисто відкрили влітку 2011 року, нині вчергове була відреставрована, підремонтована. Втім, як і душові кімнати, санвузли, які справно функціонують. До старту першості ввели у дію трибуну для почесних гостей, що на другому поверсі роздягальні.
- Як відомо, приведення до ладу футбольної господарки - процес безперервний. Що ще плануєте зробити?
- Зробити ще хочемо багато. Повторюся, основні зусилля зосередимо на догляді за футбольним полем. А ще, якщо вдасться, то до кінця року хотілося б встигнути обладнати кілька десятків місць для глядачів безпосередньо біля виходу із роздягальні, зробити там дашок-накриття. За попередніми підрахунками там комфортно можна було б розмістити десь 100 глядачів.
- Ви вже неодноразово згадали про футбольне поле у Братківцях. Скажіть, а де зараз футбольний майданчик в найкращому стані?
- З поміж тих полів, які мені вдалося побачити, високої оцінки заслуговують поля у Болехові та Ямниці. Мова, звісно, лише про поля наших суперників по групі.
- Догляд за полем, розбудова інфраструктури, забезпечення життєдіяльності ФК та команди в цілому упродовж турніру потребують чималих коштів. Коли не секрет, звідкіля їх берете?
- Всі наші витрати фінансуємо за рахунок спонсорських коштів - допомоги підприємців а також грошей, що їх виділяє на розвиток клубу, на команду сільська рада. Ми розуміємо, що у нинішній нелегкий час робити це не просто і допомога ця не є такою великою, тому вдячні за розуміння депутатам сільської ради і особисто сільському голові Дмитрові Мельниковичу. Особливі наші найщиріші слова подяки сельчанам, громаді, адже граємо для них. І надалі зробимо все, щоб виправдати їхні сподівання і не розчарувати.
- Якими залишаються турнірні орієнтири «Колоса» у першості?
- Завдання одне: за підсумками першого етапу потрапити до 8-ки найсильніших. Шанси не втрачено, то ж старатимемося, бо ігор залишається мало.
- А коли станеться так, що «Колос» не проб’ється до головного фіналу?
- Трагедії з цього, природно, не робитиме ніхто, хоча це буде для усіх розчаруванням. Сьогодні важко говорити якою буде та друга частина змагань за втішні місця і які колективи там змагатимуться. В усякому разі ми налаштовані грати, адже задля спарингів на хорошому рівні «Колос» і заявився в обласний турнір. Для нас головне, щоб грала команда, щоб прогресували, росли гравці. Коли ж не потрапимо до числа найсильніших - великою проблемою це не повинно стати. Найголовніше буде зробити правильні висновки і рухатися далі.
- Що ж, хочеться побажати Вам та команді успіхів на цьому шляху.
- Щиро вдячний. Дякую Вам за підтримку, за те, що цікавитеся нашими справами.
Ігор Костюк.
|
